Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — здатність інженерної системи (англ. engineered system) здобувати, обробляти та застосовувати знання та вміння.

 

Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — здатність інженерної системи (англ. engineered system) здобувати, обробляти та застосовувати знання та вміння.

У більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язано питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрінга або гіпотеза Ньюелла-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.

 

Одна з класифікацій виділяє два підходи до розробки штучного інтелекту:

 

низхідний, семіотичний — створення символьних систем, що моделюють високорівневі психічні процеси: мислення, судження, мову, емоції, творчість тощо;

висхідний, біологічний — вивчення штучних нейронних мереж і еволюційні обчислення, що моделюють інтелектуальну поведінку на основі менших «неінтелектуальних» елементів.

Ця наука пов'язана з психологією, нейрофізіологією, трансгуманізмом та іншими. Як і всі комп'ютерні науки, вона використовує математичний апарат. Особливе значення для неї мають філософія і робототехніка.

 

Штучний інтелект — дуже молода галузь досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «підйомі»[джерело?] і спирається на застосування вже досягнутих результатів в інших областях науки, промисловості, бізнесі та навіть у повсякденному житті.